.jpg)
Інформаційні матеріали УІНП „Вистояли – Переможемо!”
1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ
1.1. Нормативні документи (листи, накази), офіційні сайти організацій, де розміщена інформація з організації безпечних умов навчання під час воєнних дій
На виконання доручення Прем’єр-міністра України від 10.06.2022
№ 14529/0/1-22 стосовно створення безпечних умов перебування в закладах освіти дітей, учнів, студентів і працівників з урахуванням збройної агресії Російської Федерації Державна служба України з надзвичайних ситуацій у листі від 14.06.2022 року № 03-1870/162-2 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти» надала рекомендації щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти (https://mon.gov.ua/storage/app/media/civilniy- zahist/2022/15.06/Rekom.shchodo.orhanizatsiyi.ukryttya.15.06.2022.pdf).
На сайті ДСНС України в розділі «Абетка безпеки» розміщені матеріали щодо дій населення в умовах небезпек соціального, техногенного, природного характеру, пожежної та інших видів небезпек. Також у підрозділі «Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру» містяться інформаційні матеріали та інформаційні банери про актуальні правила безпечної поведінки в ситуаціях криз та загроз: як пережити кризу та зберегти спокій; як діяти при обстрілах житлових будинків; правила порятунку; правила поведінки під час комендантської години; дії у разі зникнення ефірного мовлення; що потрібно знати про небезпеку ВНП (вибухонебезпечних предметів); як діяти, якщо трапився завал будинку; як уникнути переохолодження в умовах війни
(https://dsns.gov.ua/uk/abetka-bezpeki).
На сайті освітнього омбудсмена Сергія Горбачова опубліковано алгоритми дій учасників освітнього процесу в разі надзвичайних ситуацій та розміщено таку інформацію:
– ЯК ОБРАТИ ПРАВИЛЬНІ ДІЇ У РАЗІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
– ДІЇ У РАЗІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
– ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ БУДІВЛІ
– ДІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД НАСИЛЬНИЦЬКОГО ВТОРГНЕННЯ ТА ЗАГРОЗИ МАСОВОГО НАСИЛЬСТВА
– ДІЇ У РАЗІ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ (СТРІЛЬБА, ВИБУХИ)
– ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ ТРАНСПОРТУ
– ДІЇ У РАЗІ ТЕЛЕФОННОГО ТЕРОРИЗМУ
– ХТО МАЄ ВОЛОДІТИ НАВИЧКАМИ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
– НАВЧАННЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
– РОБОТА З УЧНЯМИ ТА СТУДЕНТАМИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ СИТУАЦІЙ
У посібнику «Врятуйте дітей – стандартні процедури та правила безпеки для учнів та студентів» викладено посилання на напрацювання Ресурсного центру прав дитини (SavetheChildrenMarlaPetal, Ph.D. SeniorAdvisorforEducationandDisasterRiskReductionMay, 2015, (https://resourcecentre.savethechildren.net/pdf/355_sops_and_safety_rules.pdf/?fbclid=IwAR0aYahhLCTCJtdhz9cqHgID2baPqMth3LKLxkMyCSy9NCtIjxuGXsLPMxM). Вищезазначені матеріали містяться на офіційній сторінці освітнього омбудсмена Сергія Горбачова (https://eo.gov.ua/dii-uchasnykiv-osvitnoho-protsesu-v-razi-nadzvychaynykh-sytuatsiy/2022/01/18/).
Також ці матеріали розміщено на сайті МОН України (Нова українська школа) під назвою «Як діяти, якщо навчальний заклад заміновано. Інструкції та правила евакуації» (https://nus.org.ua/news/yak-diyaty-yakshho-navchalnyj-zaklad- zaminovano-instruktsiyi-ta-pravyla-evakuatsiyi/).
Наказ МОН від 15.08.2016 № 974 «Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України містить затверджені Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1229-16#Text).
Міністерство освіти і науки України надає методичні рекомендації щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях (лист МОН від 25.04.2022 року №1/4428-22 «Про методичні рекомендації» (https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-metodichni-rekomendaciyi-1_442822).
У листі МОН від 02.04.2022 року № 1/3845-22 «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану» надано відповідні рекомендації для керівників ЗДО (https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-rekomendaciyi-dlya-pracivnikiv-zakladiv-doshkilnoyi-osviti-na-period-diyi- voyennogo-stanu-v-ukrayini).
Про методичні рекомендації «Про забезпечення психологічного супроводу умовах воєнного стану» можна дізнатися з листа МОН від 29.03.2022 № 1/3737-22 (https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zabezpechennya-psihologichnogo-suprovodu- uchasnikiv-osvitnogo-procesu-v-umovah-voyennogo-stanu-v-ukrayini).
Питання організації освітнього процесу в закладах освіти регламентовано листом МОН від 06.03.2022 № 1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій» (https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86062/)
Інформаційно-освітні матеріали, що розміщені в довіднику «У разі надзвичайної ситуації або війни», включають поради, як захистити себе у надзвичайній ситуації (https://dovidka.info/).
На сайті Інституту модернізації змісту освіти зібрано матеріали для використання в роботі під час воєнних дій. (https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj- suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/materialy-dlia-vykorystannia-v-roboti-pid- chas-voiennykh-diy/).
У листі МОН від 25.03 2022 № 1/3663-22 «Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії» привертає увагу до необхідності впровадження в освітній процес заходів з метою поліпшення рівня обізнаності здобувачів освітніх послуг та їхніх батьків із питань запобігання торгівлі людьми (https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-zapobigannya-torgivli-lyudmi-v-umovah-voyennoyi-agresiyi).
У листі МОН від 18.06.2022 № 1/6598-22 «На заміну листа Міністерства освіти і науки від 14.06.2022 № 1/6355-22» надано рекомендації щодо усунення ризиків торгівлі людьми у зв’язку з війною в Україні та гуманітарною кризою, які розроблено групою експертів Ради Європи з протидії торгівлі людьми (ГРЕТА), а також рекомендація передбачити у планах роботи закладів освіти у 2022–2023 навчальному році заходи щодо запобігання торгівлі людьми (https://mon.gov.ua/ua/npa/na-zaminu-lista-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-vid- 14062022-16355-22).
1.2. Методичні рекомендації щодо організації, підготовки та проведення уроків безпеки з учнями закладів загальної середньої освіти
Одним із важливих пріоритетів діяльності закладів освіти під час воєнного стану є організація безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу. Життя та здоров’я дітей – це найбільша цінність. Під час війни освітній заклад є осередком, який дає змогу учням отримати актуальну інформацію щодо питань безпеки, психологічну підтримку, спілкування, допомагає їм переключити увагу, відволіктися від тривожних новин, надає упевненість, відчуття належності до спільноти. Надання дітям знань та формування в них практичних навичок, необхідних для безпечної життєдіяльності, є важливим завданням кожного педагога.
Зважаючи на воєнні дії на всій території України та активне застосування ракетних ударів, є велика загроза опинитися під завалами, отримати ураження від мін та вибухонебезпечних предметів. Учні повинні знати про небезпеку під час воєнних дій, мінімізувати можливі ризики та зважено ухвалювати рішення, пов’язані з власною безпекою. Саме освітній заклад повинен надати молодому поколінню необхідний багаж знань та практичних навичок, забезпечити дітей та підлітків сприятливими умови для життя, навчання, дозвілля.
Одним із засобів досягнення цієї мети є проведення уроків безпеки в закладах освіти. Такі уроки – своєрідне навчально-тренінгове заняття для дітей з особистої та колективної безпеки, воно не потребує суворої регламентації, а його зміст залежить від видів загроз на місцевості, особливостей ведення воєнних дій на території, професійного досвіду педагогів та підготовленості дітей.
Рекомендуємо проводити щотижневі уроки безпеки для всіх учасників освітнього процесу в закладах освіти щодо питань мінної небезпеки й вибухонебезпечних предметів, плану дій на випадок різних видів обстрілів та дій у надзвичайних ситуаціях, ядерної та хімічної небезпеки. Для учнів необхідні роз’яснення в доступній формі: що таке базові правила поведінки під час надзвичайних ситуацій та як необхідно діяти в разі виявлення небезпечного предмета, яку небезпеку несуть покинуті іграшки, у чому полягає небезпека боєприпасів та які мають бути дії під час повітряної тривоги.
Мета уроків безпеки – формування в учнів відповідальності за здоров’я та власну безпеку; опанування основ безпечної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, життєвих умінь та навичок; удосконалення теоретичних і практичних
навичок усіх учасників освітнього процесу з питань захисту та дій в умовах воєнного стану.
Завдання уроків безпеки:
– формування в учнів мотивації до дбайливого ставлення до життя і здоров’я;
– формування в учнів обізнаності щодо мінної небезпеки, вибухонебезпечних предметів, ракетних обстрілів, дій під час евакуації, повітряної тривоги та хімічної, біологічної чи ядерної загроз;
– виховання бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власної безпеки як однієї з найвищих людських цінностей, умінь самозбереження та самозаспокоєння;
– розвиток активної громадянської позиції учнів, спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров’я згідно з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах;
– формування в учнів сталої мотиваційної настанови на безпечну поведінку;
– навчання учнів практичних навичок та вмінь щодо надання першої медичної допомоги в умовах загрози для життя;
– навчання учнів методів самооцінки ризиків небезпеки.
Конкретним результатом навчання під час уроків безпеки визначено розвиток компетентностей зі здоров’язбереження, безпеки життєдіяльності учнів, поглиблення життєвих навичок (зокрема аналіз ризиків, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами, ухвалення виважених рішень, розв’язання проблем, розвиток творчого та критичного мислення, навичок спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями необхідності відповідати за життя і безпеку – власні та людей навколо.
Ефективна реалізація мети і змісту уроків безпеки можлива лише на засадах активної співпраці й партнерства всіх учасників освітнього процесу, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, що передбачає:
– збагачення змісту роботи емоційним, особистісно-значущим матеріалом;
– використання інтерактивних методів навчання;
– стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів дітей та їхніх батьків;
– пізнавальна робота учнів із різними джерелами інформації, різними типами та видами ресурсних матеріалів;
– відпрацювання практичних навичок при надзвичайних ситуаціях та воєнних діях;
– створення умов для активного діалогу між учасниками – партнерами пізнавально-практичного процесу (учні, учителі, члени родини, представники ДСНС, ЗСУ, правоохоронних служб, психологічної служби та медичної сфери);
– залучення учнів до самооцінки своєї поведінки в небезпечних для здоров’я і життя ситуаціях, створення і розвиток безпечних життєвих навичок;
– залучення до активної співпраці школи, сім’ї, громади, органів державної влади та місцевого самоврядування з питань безпеки життєдіяльності в умовах воєнного стану.
На інноваційну діяльність учителів освітнього закладу впливає специфіка викладання уроків безпеки, що визначається практичною спрямованістю. Навчання має бути спрямоване на застосування учнями умінь і навичок у реальних життєвих умовах для власної безпеки та формування здатності визначати й обґрунтовувати ризики для життя.
На допомогу педагогічним працівникам у контексті підготовки до уроків безпеки рекомендуємо онлайн-платформи для навчання педагогів правил мінної безпеки та культури безпечної поведінки у воєнний час: https://stopmina.com/, https://eoreplatform.web.app/, https://edway.in.ua/uk/mpk/372/detail/.
Особливість методики проведення уроків безпеки полягає в тому, що опанування життєвих навичок, які сприяють безпечній поведінці й розвитку особистості, протребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії. Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять із використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учасників освітнього процесу: робота в групах, обговорення, розробка брошур щодо алгоритму дій під час повітряної тривоги, мозкові штурми, створення ментальних карт, рольові ігри, дискусії, творчі проєкти, інтерв’ю, аналіз життєвих ситуацій, екскурсії, моделювання дій під час надзвичайних ситуацій тощо.
У процесі розроблення уроків безпеки вчителям варто враховувати засади їхньої організації:
1. Партнерство при взаємодії всіх учасників освітнього процесу з огляду на їхні вікові особливості та здібності.
2. Органічне поєднання навчальної, виховної і позанавчальної діяльності.
3. Наявність ефективного зворотного зв’язку – обговорення та обмін думками.
4. Практична спрямованість занять.
5. Наочність навчання.
Особливу увагу необхідно приділяти позитивній мотивації учнів не лише до здобуття знань щодо безпечного способу життя, а й стимулювання їх до активних, щоденних і поступальних дій за правилами та вимогами збереження життя. А саме:
– учні осмислюють і застосовують концепції щодо усвідомлення безпеки задля поліпшення життя людини і суспільства;
– учні аналізують впливи суспільства, сім’ї, однолітків, культури, засобів масової інформації, технологій та інших чинників на вибір і формування життєвих навичок;
– учні сприймають виклики, усвідомлюють небезпеку, ухвалюють виважені рішення, демонструють навички безпечної поведінки під час воєнних дій для збереження та гарантування безпеки;
– учні практикують здорову безпечну поведінку, сприймають ризики та розуміють вплив ризикованої поведінки.
Практика свідчить, що процес формування свідомого ставлення до власного здоров’я та безпеки потребує поєднання інформаційного й мотиваційного компонентів із практичною діяльністю учнів. Це сприятиме опануванню дітьми необхідних здоров’язбережних умінь і навичок.
Це завдання реалізується в процесі уроку безпеки шляхом використання єдиного інформаційного простору з урахуванням вікових та психологічних особливостей учнів 1-12 класів. При плануванні уроків безпеки учнів освітнього закладу доцільно об’єднати в три вікові групи: І група – 1-4 класи закладів загальної середньої освіти, II група – 5-9 класи закладів загальної середньої освіти, III група – 10-12 класи закладів загальної середньої освіти.
Попри спільні методологічні засади, уроки безпеки мають суттєві відмінності залежно від віку учнів.
Так, для початкової школи основу уроку безпеки мають становити інтерактивна гра та бесіда. Урок побудований таким чином, що вчитель насамперед виходить з особливостей розуміння дітьми безпеки та безпечної поведінки. Він допомагає дітям усвідомити й зрозуміти зміст ключових слів: безпечна поведінка, безпечна будівля, правила безпечної поведінки під час прогулянки, повітряна тривога, правила евакуації, мінна небезпека,
вибухонебезпечні предмети. Цьому значною мірою сприяє робота над зазначеними поняттями з урахуванням вікових можливостей сприймання інформації.
Зважаючи на те, що в дітей молодшого шкільного віку переважає конкретно-образне мислення, доцільне оформлення дошки плакатами, малюнками відповідної тематики та використання мультимедійних презентацій, навчально-пізнавальних мультфільмів.
У середній школі основою уроку є робота в групах, присвячена моделюванню різних ситуацій, що обумовлено специфічними потребами підліткового віку: самооцінка, прагнення до самовираження, збільшення соціального простору, в якому установлюються певні рівні взаємовідносин з іншими та певні правила поведінки в соціумі, формування в процесі групової роботи усвідомлення засад безпечної поведінки.
У старшій школі наголос уроку безпеки полягає в аналізі проблемних ситуацій через призму моделі безпечної та свідомої поведінки для виокремлення суб’єктивних і об’єктивних факторів ризиків небезпеки та розвитку безпечних життєвих навичок. Ураховуючи специфічні особливості уроків безпеки, варто під час їхнього проведення зберегти атмосферу поваги, доброзичливості, турботи, відвертості та емоційно-психологічного благополуччя.
Для набуття учнями практичних навичок безпечної поведінки за умов небезпечних та надзвичайних ситуацій різного характеру використовуються активні методи навчання у поєднанні з тренінговими заняттями.
У процесі розробки уроків учителям варто звернути увагу на такі форми навчання.
Перша вікова група:
– вікторини з основ безпечної поведінки та мінної небезпеки;
– рольові ігри з основ здоров’я та безпеки життя;
– змагання, до програм яких включаються від одного до кількох завдань, вправ, що стосуються руху під час евакуації чи пожежної небезпеки, з розпізнавання різних небезпек;
– подорожі в «Країну попереджуючих знаків безпеки»;
– малювання на тему мінної небезпеки та вибухонебезпечних предметів;
– театралізовані покази про безпечну поведінку на вулиці та вдома;
– перегляд відеоматеріалів, що висвітлюють питання надзвичайних ситуацій;
– рольові ігри з відпрацювання дій за сигналом оповіщення.
Друга вікова група:
– вікторини з основ безпечної поведінки та ризиків воєнного часу;
– змагання на знання правил евакуації;
– тести на теми життєвих небезпечних ситуацій;
– ігри з правил дій під час надзвичайних ситуацій;
– рольові ігри з основ безпеки життя;
– створення лепбуків «Правила безпечної поведінки», «Мінна небезпека»,
«Мої дії під час хімічної, біологічної, ядерної загрози» тощо, альбомів, колажів із цікавими та актуальними матеріалами, випуск шкільної газети про заходи безпеки.
Третя вікова група:
– семінари з обговоренням результатів підготовлених доповідей;
– захист проєктів;
– практичні заняття з вирішення ситуаційних завдань;
– вікторини з безпеки життєдіяльності;
– екскурсії до пожежно-рятувальних підрозділів та підрозділів ДСНС;
– брейн-ринги;
– проведення командних змагань «Школа безпеки».
Серед педагогічних технологій під час уроків безпеки ефективними будуть ігрові технології, метод проєктів та метод аналізу конкретних ситуацій.
Спираючись на концепцію особистісно орієнтованого навчання та можливості реалізації її в процесі навчання уроків безпеки, рекомендуємо використовувати найбільш ефективні види дидактичних ігор: навчально- пізнавальні, проєктувальні та дослідні, імітаційні та комплексні, пов'язані зі здатністю учня творчо мислити, з умінням самостійно ухвалювати виважені рішення в умовах моделювання безпечної поведінки. У процесі гри можна застосовувати групову та індивідуальну роботу, спільне обговорення, проводити тестування та опитування, створювати рольові ситуації. У ситуаційних іграх розігрується ситуація небезпеки, пов’язана з ризиками воєнного стану, моделюється поведінка дитини у надзвичайній ситуації. При цьому учень повинен мобілізувати весь свій досвід, знання, навички, зуміти «вжитися» в ситуацію. Варто пам’ятати, що основне завдання методу – навчити дитину орієнтуватися в різних надзвичайних ситуаціях, давати об’єктивну оцінку своїм діям, ураховувати можливості інших людей тощо. Варто дотримуватися головної мети уроків безпеки – формування готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій. Під час застосування ситуаційних ігор варто наголосити на формуванні в учнів таких умінь:
– діяти в умовах надзвичайних ситуацій;
– ухвалювати рішення, брати на себе відповідальність;
– дбати про своє здоров’я та здоров’я своїх близьких;
– визначати рівень небезпеки для себе й людей навколо;
– надавати першу допомогу постраждалим;
– взаємодіяти з людьми;
– застосовувати свої знання на практиці;
– аналізувати, логічно мислити;
– займати активну громадянську позицію (не бути байдужими).
У процесі розроблення уроків учителям варто звернути увагу на дидактичну гру, яка є багатофункціональною за своїм характером, сприяє розвитку організаторських, комунікативних здібностей, моральних та інших важливих якостей особистості учня, значимих для його майбутньої безпечної життєдіяльності. Корисними для організації навчальних ігор можуть бути такі форми роботи: «круглий стіл», засідання експертної групи, форум, симпозіум, дебати, судове засідання, інсценізація тощо. Варто врахувати, що навчальні рольові ігри будуть ефективні щодо висвітлення тем: «Безпека та захист людини в небезпечних і надзвичайних ситуаціях», «Дії під час повітряної тривоги»,
«Домедична допомога. Надання екстреної домедичної допомоги у разі травми»,
«Ризики, пов’язані з вибухонебезпечними предметами», «Дії під час хімічної атаки» тощо.
Актуальним та практично спрямованим є метод розв’язання ситуаційних завдань і вправ щодо ризиків, що становлять небезпеку. Підбір вправ визначається реальними загрозами для здоров’я, життя та добробуту, з якими може зіткнутися сучасний учень в умовах війни. Це загрози обстрілів та бойових дій, мінна небезпека, ризик отримати травму при хімічній атаці або при застосуванні біологічної зброї, небезпека при виявленні вибухонебезпечних предметів, ситуації, що виникають в разі екстреної евакуації.
Звертаємо увагу, що основою навчання за допомогою ситуаційних вправ є опис проблеми або ситуації. Мета цього методу – поставити учасників у таку ситуацію, за якої вони будуть змушені брати активну участь у розробленні й ухваленні рішення в умовах неповної інформації. Варто продумати та систематизувати фактори, визначити основні й другорядні стратегії та рекомендації щодо подальших дій. Використання методу допомагає учням
набути навичок творчого і логічного мислення, усного спілкування, обґрунтування, вибору й ухвалення усвідомлених рішень. Метод дає змогу залучити кожного, хто навчається, до активної навчально-пізнавальної діяльності, що сприяє практичній реалізації принципів особистісно- орієнтованого підходу в навчанні та вихованні учнів. Варто використовувати у своїй діяльності найбільш ефективні види ситуаційного навчання, а саме: ситуація-ілюстрація, ситуація-оцінка, ситуація-вправа.
Слід звернути увагу на аналіз конкретних ситуацій в умовах навчання правил безпечної поведінки, що включає глибоке й детальне дослідження реальної або імітованої ситуації. При плануванні вчитель повинен керуватися тим, що пояснення має займати трохи більше від третини часу уроку, а решта часу повинна відводитися для практичної та тренінгової діяльності учнів. Треба враховувати, що зазначений метод потребує більш ґрунтовної підготовки. Наприклад, беремо конкретну життєву ситуацію, що прямо стосується теми правил безпеки під час воєнних дій. Учні вивчають ситуацію, аналізують її, дають відповіді на запитання: «1. Що трапилось? 2. Як ви вважаєте, чому так сталося? 3. Ваші дії? Наведіть аргументи, обираючи ту чи іншу позицію». Обов’язково необхідно фіксувати всі варіанти рішень питання, формулювати позитивні й негативні наслідки та спрямовувати учнів до певних висновків, при цьому треба враховувати, що рішення не обов’язково повинне бути однозначним. Конкретний алгоритм роботи особливо ефективний тоді, коли учні вже мають певні уявлення про те чи інше питання і, спираючись на раніше здобуті знання з інших предметів або життєвий досвід, беруть активну участь в обговоренні, вчаться аргументувати свою позицію, слухати інших, аналізувати отриману інформацію та виважено ухвалювати рішення.
Доцільним на уроках безпеки буде застосування методу проєктів. Робота над проєктом спонукає учня не лише до глибокого вивчення теми безпеки, а й до освоєння нових програм, використання новітніх інформаційних та комунікаційних технологій. Слід дотримуватися етапів проєктної роботи: вибір теми, збір інформації та робота над проєктом. Варто враховувати, що у процесі розвитку особистості учня найбільш ефективною є проєктна технологія навчання, яка відповідає таким специфічним віковим перевагам, як готовність до самостійних форм навчальної роботи та прагнення до співпраці. Метод проєктів дає учням змогу засвоїти не лише теорію, а й практику безпечної поведінки, розвиває мислення, сприяє розвитку свідомої творчої активності, уміння працювати самостійно та в команді. При формулюванні теми проєкту вартовраховувати індивідуальні інтереси та можливості дитини, заохочувати її до творчої праці. Пам’ятайте, що найважливіше – можливість реалізувати творчий потенціал дитини, самостійно вибираючи форму подання матеріалу, спосіб та послідовність його викладу. Учень, маючи узагальнене уміння проєктувати майбутню діяльність, може використовувати його під час вирішення різноманітних пізнавальних завдань не тільки в рамках уроків безпеки, а й у практичній діяльності, зокрема й у разі виникнення реальної загрози життю та здоров’ю людини. Результатом творчого проєкту можуть бути: колаж, мультимедійна презентація, доповідь, графічна робота, конференція, ділова гра, брошура, плакат або постер тощо. Різноманітність видів проєктів надає учням широкий спектр вибору теми та завдання майбутньої діяльності. А це ще більше індивідуалізує процес навчання основ безпечної поведінки, максимально наближає його до практичних навичок та реальних життєвих ситуацій.
Роз’яснювальну роботу щодо безпечної поведінки в умовах воєнного стану необхідно проводити з використанням різних форм організації освітньої діяльності. Актуальним та практичним форматом роботи є тренінгові заняття.
Особливо активно тренінгові методики використовуються тоді, коли процес навчання спрямований не на накопичення наукової інформації, а на формування життєвих навичок і компетенцій. Тому саме тренінгові технології мають бути основою процесу навчання на уроках безпеки в школі.
Варто враховувати, що мета будь-якого тренінгу полягає не в аналізі та інтерпретації проблем особистості задля подальшого їх усунення або зміни мотивації поведінки, а в активному, свідомому навчанні бажаної поведінки.
У навчанні основ безпеки рекомендуємо використовувати «тренінги життєвих компетенцій (умінь, навичок)», які з’явилися в 60-х роках і ґрунтуються на ідеях гуманістичної психології К. Роджерса. При плануванні тренінгових форм роботи слід враховувати особливості життєвих компетенцій, на яких буде зосереджено увагу: 1) компетенції, які визначають соціальне благополуччя, – це навички: ефективного спілкування, співчуття, вирішення конфліктів, поведінки в умовах тиску, загроз і дискримінації, спільної діяльності й співпраці; 2) компетенції, які визначають психологічне благополуччя; 3) інтелектуальні компетенції – навички самоусвідомлення і самооцінки, навички аналізу проблеми й ухвалення рішень, навички критичного мислення і визначення життєвих цілей та програм; 4) емоційно-вольові компетенції – навички самоконтролю, управління стресами; навички, що формують мотивацію до успіху і сприяють гартуванню волі; 5) компетенції, які визначають фізичне
благополуччя – це навички раціонального харчування, рухової активності та загартовування, санітарно-гігієнічні навички та навички раціональної організації праці та відпочинку.
Варто звернути увагу, що тематичні або соціально-просвітницькі тренінги зазвичай включають вправи, які спрямовуються на розвиток усіх перерахованих компетенцій. Обговорення кожної вправи дає можливість учасникам проаналізувати інформацію, знання чи власний досвід, отриманий під час виконання вправи, зосередитися на навичках, які відпрацьовуються. Радимо пам’ятати, що запитання для обговорення – відкриті, тобто припускають багато варіантів відповідей. На тренінгу немає правильних і неправильних відповідей, кожен має право на власну думку, і саме вона є цінною, адже відображає особистість в усіх аспектах. Звертаємо увагу, що форми і методи, які використовуються під час проведення тренінгів, ґрунтуються на активності кожного учасника освітнього процесу, на співіснуванні різних поглядів та вільному їх обговоренні.
Важливим під час тренінгів є виконання учнями практичних дій: моделювання стереотипів поведінки в умовах загрози та виникнення різних надзвичайних ситуацій, проведення екскурсій у територіальні підрозділи МНС України в області, у музеї, на пожежно-технічні виставки. Наприклад, тренінги щодо надання першої допомоги (із запрошенням фахівців), різноманітні вправи тощо.
Для старшої вікової групи пропонуємо організувати практичне навчання щодо правил використання індивідуальних засобів захисту в надзвичайних ситуаціях та вміння виготовляти найпростіші засоби захисту органів дихання, надання першої медичної допомоги. При проведенні практичного заняття вчитель спрямовує увагу учнів на детальний розгляд теоретичних положень теми та формує вміння і навички їхнього практичного застосування шляхом індивідуального виконання учнями відповідно до сформульованих завдань.
Варто продумати складові елементи практичного заняття згідно з етапами роботи:
– проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок учнів;
– постановка загальної проблеми вчителем та її обговорення за участю учнів;
– організація вирішення завдань перед класом;
– аналіз вирішення завдань з опорою на теоретичний матеріал.
Варто зосередити увагу учнів, що своєчасне і вміле використання засобів індивідуального захисту забезпечує надійний захист від небезпечних хімічних, бойових отруйних речовин, радіоактивного пилу, біологічних аерозолів та інших шкідливих речовин.
Під час організації практичного навчання щодо засобів захисту в надзвичайних ситуаціях рекомендуємо використовувати матеріали Державної служби України у надзвичайних ситуаціях.
Звертаємо увагу, що уроки безпеки передбачають навчальні тренування. Наприклад, тренування щодо евакуації учасників освітнього процесу при загрозі застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якої виникають вторинні чинники ураження населення. Окрім евакуації, варто навчати дітей і поведінки, порядку дій у різноманітних надзвичайних ситуаціях. Уміння правильно оцінити ситуацію й обрати алгоритм дій є дуже важливим для кожної людини, а особливо для дітей.
Варто продумати повноцінність таких тренувань із різних видів безпеки за різними видами сценаріїв, у різний час, без попередження учасників освітнього процесу. Ресурсний центр прав дитини пропонує до уваги посібник «Врятуйте дітей – стандартні процедури та правила безпеки для учнів та студентів», у якому представлено алгоритм дій у разі надзвичайних ситуацій, який дає змогу кожному учаснику освітнього процесу швидко оцінити ситуацію та вибрати правильний порядок дій. Детально ознайомитися з матеріалами можна на сайті освітнього омбудсмена «Дії учасників освітнього процесу в разі надзвичайних ситуацій».
Доцільно візуалізувати уроки безпеки, так як використання мультимедійних технологій активізує роботу учнів під час проведення навчання.
Сучасну освіту не можна уявити без мультимедійних технологій, інтерактивних технологій, технологій моделювання ситуацій та застосування комунікативних технологій. Під час уроків безпеки відеоматеріали застосовуються для активізації пізнавальної діяльності учнів. Пропонуємо застосовувати мультимедійні матеріали на всіх етапах навчального процесу: під час інформаційно-роз’яснювальної роботи, практичних занять та самопідготовки. Використання інформаційно-комунікаційних технологій надає учителю такі можливості:
– зробити навчання більш інтенсивним і, головне, ефективним за рахунок реалізації переваг мультимедійних навчальних систем у наочному поданні навчального матеріалу;
– індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей із різними стилями навчання й різними можливостями сприйняття;
– створити сприятливу атмосферу для спілкування, обміну і взаємодії.
Важливо не просто «вкласти» в кожного учня певний запас знань, а насамперед створити умови для прояву пізнавальної активності учнів.
Пропонуємо педагогу створити мультимедійну папку із безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях, що включатиме навчальні відеоролики, спрямовані на засвоєння правил поведінки із вибухонебезпечними предметами, відеоматеріали з прикладами життєвих ситуацій та історіями, що сприятимуть формуванню моральних якостей і засвоєнню учнями моральних норм поведінки, сюжети для засвоєння практичних навичок безпечної поведінки, відеоматеріали, інтерактивні вправи алгоритму дій під час надзвичайних ситуацій чи небезпеки під час війни.
Рекомендуємо до використання під час уроків безпеки такі посилання:
– поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;
– поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;
– «Абетка безпеки», розроблена ДСНС, із можливістю встановлення відповідного мобільного додатка на смартфон. Доступна за посиланням abetka.dsns.gov.ua;
– рекомендації щодо дій учасників освітнього процесу в разі надзвичайних ситуацій;
– данський освітній проєкт «Стопміна»;
– центр з контролю та профілактики захворювань в США. Мультфільм про правила поведінки під час радіаційної аварійної ситуації;
– рекомендований вміст тривожної валізи – доступний за посиланням;
– інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;
– інтерактивна онлайн-книжка для дітей про правила поведінки з вибухонебезпечними предметами «Мінна безпека не без ПЕКа»;
– сайт для дітей «Суперкоманда проти мін», де діти мають змогу в ігровій формі дізнатися, які є міни, де вони можуть бути, як поводитися, виявивши підозрілий предмет.
1.3. Поради для співпраці з батьками з питань безпечної поведінки та ризиків під час воєнного стану
Постійної уваги вчителя заслуговує співпраця з батьками, дорослими членами сім’ї, зокрема під час виконання завдань, спрямованих на моделювання безпечної поведінки дитини: «Створення інформаційного плаката про види надзвичайних ситуацій», «Про правила поведінки під час повітряної тривоги вдома», «Ухвалення зважених рішень під час евакуації з будинку», «Обстеження безпеки своєї оселі», «Алгоритм дій у разі пожежі» тощо. Важливо пам’ятати, що основне завдання сім’ї та освітнього середовища – виховання свідомого громадянина, який здатен самостійно протистояти небезпекам і вести активне суспільне життя, відстоювати основні принципи безпечної діяльності та відпочинку.
При проведенні інформаційно-роз’яснювальної кампанії важливо дотримуватися систематичності й планомірності роботи з учнями та їхніми батьками, що сприяє формуванню в дітей навичок регулювання власної поведінки в надзвичайних ситуаціях, серед людей, небезпечних предметів, в умовах загрози для життя. Формування в учнів свідомої безпечної поведінки базується на позитивних прикладах дорослих, які впливають на світогляд дітей, на сприйняття ними своєї суспільної ролі та уявлення про значення безпеки в житті людини. Тому необхідно приділити особливу увагу саме роботі з батьками, зробити їх своїми однодумцями з питань безпечної поведінки та ризиків під час воєнного стану. Завдяки взаємодії та співпраці батьки можуть повною мірою включитися в освітній процес забезпечення безпеки життєдіяльності дитини.
Взаємодія між учителем та батьками в рамках уроків безпеки включає такі напрями роботи:
– ознайомлення батьків із правилами особистої безпеки та правилами поведінки в екстремальних ситуаціях;
– інформування щодо створення максимально безпечних умов перебування дитини вдома, на подвір’ї, на відпочинку тощо;
– ознайомлення батьків із роботою освітнього закладу щодо безпечного освітнього середовища для дітей та результатами практичного навчання з питань евакуації;
– залучення батьків до навчально-тренінгових занять;
– створення порад, пам’яток, плакатів, матеріалів для стендів, постерів, колажів, наповнених інформаційними матеріалами щодо мінної небезпеки та
ризиків, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами, правилами евакуації під час ракетних ударів, хімічної та ядерної загрози;
– ознайомлення з Інтернет-ресурсами та навчальною літературою з питань безпечної поведінки в умовах воєнного часу;
– вивчення та поширення кращого досвіду родинного виховання з формування у дітей основ безпечної поведінки та психологічно-емоційної підтримки.
Учитель має віднайти у своїй діяльності найпродуктивніші форми навчання та способи взаємодії з учнями і батьками. Під час планування різних форм проведення уроків безпеки слід враховувати вікові особливості учнів, їхню інформаційну обізнаність та емоційно-психологічний стан і надавати перевагу різним формам взаємодії:
– уроки сміливості, під час яких запрошують члена родини учня, котрий бере активну участь у житті громади, допомагає тим, хто постраждав від воєнних дій і є прикладом мужності, справедливості та відданості державі. Це навчання на реальних життєвих ситуаціях, де учні рівняються на власних героїв, які живуть поряд із ними;
– зустрічі поколінь;
– психологічні розминки;
– тренінги-практикуми, наприклад «Алгоритм дій під час евакуації з будівлі»;
– усні журнали.
Наголосіть батькам на їхньому обов’язку допомогти дитині сприйняти виклики війни та сприяти її емоційно-психологічному комфорту в умовах небезпеки.
На допомогу вчителям закладів загальної середньої освіти в контексті роботи з батьками рекомендуємо використовувати узагальнені поради щодо того, як підійти до розмови з дитиною про війну, та важливі моменти, які варто обговорити з дитиною, щоб мінімізувати додатковий стрес.
Під час розмови з дітьми варто враховувати вікові особливості дитини.
Найбільшої уваги щодо інформування про правила безпечної поведінки потребують діти 8-14 років, оскільки це етап активного формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних настанов та потреби в спілкуванні з однолітками. Пізнання світу – одна з основних потреб дітей вказаного віку. Вони хочуть постійно дізнаватися й робити щось нове, схильні порушувати суворі заборони, тому їм слід пояснювати, чому так важливо бути обережним.
У розмові з дітьми варто наголошувати на інформаційно-роз’яснювальній роботі та питаннях щодо безпеки реагування на надзвичайні ситуації, а саме:
– типи мін та інших вибухонебезпечних предметів;
– причини й наслідки вибуху;
– небезпечні та безпечні місця, попереджувальні знаки;
– правила безпечної поведінки з небезпечним предметом, на мінному полі, біля вибуху;
– алгоритм дій під час повітряної тривоги;
– правила поведінки під час артобстрілу і бомбардування житлових масивів;
– правила безпечної евакуації при хімічній чи ядерній загрозі.
Для забезпечення діалогу з дітьми важливо врахувати такі поради:
– покажіть дитині спеціальний сайт про мінну безпеку та разом прочитайте інтерактивну онлайн-книжку про правила поведінки з вибухонебезпечними предметами «Мінна безпека не без ПЕКа»;
– водночас ознайомтеся з інформацією про мінну небезпеку та інші загрози для безпеки, щоб бути готовими поговорити з дитиною і відповісти на її запитання;
– не наголошуйте на заучуванні інформації;
– підтримуйте інтерес дитини до теми і виявляйте його самі;
– уникайте повчань і суворих заборон.
Для налагодження комунікації з дітьми 15-18 років варто пам’ятати про емоційно-психологічну нестабільність дітей цього віку. Підліток оцінює світ і ставлення до нього, здійснює стихійний пошук відповідей на важливі для нього питання. Дуже часто під час воєнного конфлікту підлітки мають сильне почуття провини. Вони звинувачують себе за те, що не можуть вплинути на ситуацію або допомогти. Їм важко змиритися з тим, що майже все залежить від обставин, а не від них. Саме з дітьми цього віку важливо бути уважними і підтримувати їх, разом із ними шукати та обговорювати відповіді на важливі для них питання.
Дати дитині відчуття безпеки.
Говорити з дитиною про безпеку та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та бути відповідальним за його результати. Зважати на почуття дитини, пояснювати, що боятися – це нормально. Батьки мають зробити свій дім емоційно безпечним місцем для дитини, проводити якомога більше часу зі своєю дитиною, особливо під час воєнних дій, підвищувати самооцінку дитини, дозволяти їй самостійно робити вибір і бути відповідальною за нього. Варто продумати план на випадок надзвичайних
ситуацій для сім’ї та поділитися ним із членами родини, пояснити в доступній формі, а також поділитися з дітьми планами на випадок надзвичайних ситуацій, які мають їхні школи. Варто підготувати дітей до того, що школи закриваються в надзвичайній ситуації з дітьми всередині, і ваша дитина повинна знати, що вона буде захищена в школі, навіть якщо вона не з батьками.
Інформаційна безпека дитини.
Важливо здійснювати систематичний моніторинг інформації, яку сприймає дитина. Доцільно обмежити кількість новин, які дитина дивиться під час війни, стежити за використанням Інтернету дитиною, щоб переконатися, що вона не відвідує сайти, які публікують криваві розповіді про війну. Варто розуміти, що воєнний стрес може посилити щоденний стрес.
В умовах воєнного стану важливо дотримуватися розпорядку дня.
У часи невизначеності слід відтворювати та зберігати послідовність дня. Сталий графік позитивно впливає на дитину, оскільки при правильній організації дня дитина розвивається рівномірно та почуває себе добре. Варто зосередитися на звичайних та повсякденних речах.
Бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту дитини.
Необхідно спостерігати, як дитина будує контакти зі світом, і реагувати на її потреби. Під час взаємодії та спілкування з дітьми важливо допомагати їм висловити свої почуття: писати чи розповідати історії, малювати картинки, розробляти власні проєкти, які показують, що дитина відчуває. Важливо зважати на почуття дитини і не заперечувати їх, дати дитині зрозуміти, що її приймають і про це можна говорити у родині.
Залучати дитину до різних видів допомоги.
Варто зосередитись на корисних діях. Дітям важливо знати, що люди допомагають один одному. Наприклад, робота волонтерів, які надають підтримку всім, хто її потребує, чи робота територіальної оборони. Підлітки можуть виявити бажання приєднатися до роботи в гуманітарному штабі чи іншої діяльності. Дитина повинна усвідомлювати значущість своєї допомоги, що сприяє благополуччю родини та країни. Наголосіть на позитивній перспективі для вашої дитини.
Бути уважними до власного емоційно-психологічного стану.
Дорослим варто обмежити своє перебування в мережі та читання новин, наскільки це можливо. Увагу треба зосередити на важливому завданні чи роботі, що допомагає розслабитися та відновитися. Діти наслідують реакцію дорослих
на події воєнного стану, тому варто формувати навички психологічної стійкості, бути прикладом для своєї дитини.
Для організації роботи з батьками радимо скористатися інформаційно- освітніми матеріалами, перейшовши за посиланнями:
– поради від експертів ЮНІСЕФ «7 порад, як підтримати дитину в дорозі.Як батькам допомогти дитині перенести примусове переміщення?»; поради батькам під час війни – брошура з важливою інформацією для батьків, які переживають війну разом зі своїми дітьми.
2. БЕЗПЕКА ТА НЕБЕЗПЕКА: МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ
2.1. Щотижневі уроки безпеки: приклади вправ про дії та правила поведінки в разі виникнення небезпечної для життя ситуації
У розділі систематизовано інформацію щодо дій та правил поведінки в разі виникнення небезпечної для життя ситуації та наведено завдання, якими можна скористатися під час підготовки та проведення щотижневих уроків безпеки.
Задля ефективного використання матеріалів необхідно дотримуватися таких порад:
1. Кожне завдання складається з двох частин: довідкова інформація та вправа до неї.
2. Спочатку опрацюйте з учнями довідкову інформацію (групова чи парна робота, колективне обговорення, коротке повідомлення тощо).
3. Для закріплення опрацьованого матеріалу скористайтеся наданою вправою або створіть власну.
2.2. Що робити при загрозі хімічної небезпеки
Довідкова інформація. Аварії на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом або виливом в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР): хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид тощо. Це є серйозною небезпекою для населення, бо заражене повітря вражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.
Під час загрози хімічної атаки:
– сирени і переривчасті гудки підприємств – це сигнал «Увага всім».
Негайно ввімкніть радіо або телевізор, уважно слухайте інструкції;
– зберігайте спокій, уникайте паніки;
– попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;
– щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте;
– підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності,
підготуйте мильний розчин для обробки рук;
– дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку;
– упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2–3 доби;
– перед виходом із будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.
Вправи.
1. Вирахуйте масову частку мильного розчину, якщо 20 г господарського мила розчинено у 780 г води. (Відповідь: 0,025, або 2,5 %).
2. Обговоріть з дітьми, як можна захистити органи дихання та шкіри під час хімічної атаки.
2.3. Що робити в разі раптового виникнення хімічної небезпеки
Довідкова інформація. Під час загрози раптового виникнення хімічної небезпеки:
– зберігайте спокій, уникайте паніки;
– надягніть протигаз, респіратор або ватно-марлеву пов’язку, закритий одяг;
– якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте;
– вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах;
– приготуйте і покладіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі в герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації;
– попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, оскільки вони насамперед підлягають евакуації;
– виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний до напрямку вітру, обходячи тунелі, яри, долини – у низинах може бути висока концентрація небезпечних хімічних речовин (НХР);
– при підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини та звернутися до медичного закладу;
– постраждалим надайте першу домедичну допомогу;
– вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийтесь.
Вправа. З’уйте різницю між паралельними та перпендикулярними прямими. Наведіть приклади перпендикулярних прямих у навколишньому середовищі.
2.4. Дії при ураженні сильнодіючими отруйними речовинами
Довідкова інформація.Діїприотруєннісильнодіючимиречовинами:
– захистіть органи дихання від подальшої дії отруйних речовин.
– на потерпілого надягніть протигаз або ватно-марлеву пов’язку, попередньо змочивши її при отруєнні хлором водою або 2 % розчином питної соди, а при отруєнні аміаком – водою або 5 % розчином лимонної кислоти, і винесіть або виведіть його із зони ураження.
– забезпечте потерпілому спокій і тепло.
– промийте очі і відкриті ділянки тіла чаєм, молоком тощо.
– зверніться по допомогу до медиків.
Дії при отруєнні аміаком:
– шкіру, очі, ніс, рот вимийте водою.
– в очі закапайте дві-три краплі 30 % розчину альбуциду, у ніс – оливкове масло.
Дії при отруєнні хлором:
– при зупинці дихання зробіть штучне дихання.
– шкіру, рот, ніс вимийте 2 % розчином питної соди або водою.
Дії при отруєнні метаном:
– при зупинці дихання зробіть штучне дихання.
Дії при отруєнні чадним газом:
– розстебніть комірець одягу.
– при зупинці дихання зробіть штучне дихання.
Вправа. Скільки грамів води Вам необхідно нагріти, щоб зробити 5 % розчин лимонної кислоти, якщо Ви маєте пачку лимонної кислоти масою 100 г? (Відповідь: 2000 г).
2.5. Типи вибухонебезпечних предметів
Вправа. Виміряйте ширину свого кроку. Користуючись таблицею, визначте, скільки кроків Вам потрібно зробити, щоб перебувати на безпечній відстані в разі виявлення вибухового пристрою (при підозрі на виявлення вибухового пристрою).
2.6. Дії у разі виявлення вибухонебезпечних предметів
Довідкова інформація. Що робити в разі виявлення вибухонебезпечних предметів?
1. Зупиніться, нічого не чіпайте. Зберігайте спокій, уникайте паніки. Запам’ятайте місце виявлення предмета.
2. Попередьте про виявлений предмет осіб, які поруч.
3. Якщо ви або люди навколо виконують якісь роботи – негайно припиніть їх.
4. Відійдіть самі і відведіть людей, що поруч, якнайдалі (не менше ніж 100 м) від знайденого предмета. Водночас відходити необхідно тим самим маршрутом (бажано слід у слід), яким ви прийшли. Якщо відходить група людей, то рухатися необхідно колоною по одному й слід у слід.
5. Повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи і спеціальні служби за телефонами 101 зі 102 (повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета).
6. По можливості до прибуття правоохоронних органів або спеціальних служб вжийте заходів із недопущення до небезпечної зони сторонніх людей. Негайно повідомте про виявлення підозрілого предмета правоохоронні органи або спеціальні служби.
Вправа. Розмістіть у порядку слідування Ваші дії у разі підозри на виявлення вибухонебезпечних предметів: https://learningapps.org/view26071578 .
Вправа - Валіза безпеки. Виберіть базовий набір речей, необхідний під час військових дій та інших екстрених ситуацій, який ви покладете у валізу безпеки: https://learningapps.org/view26132831 .
Вправа - Знаки безпеки.
Гра «Знайди пару»: https://learningapps.org/view26132157 .
Вправа. Номери екстрених служб України. Необхідно перетягнути картинку, на якій зображена життєва ситуація, до відповідного номера телефону екстреної служби (https://learningapps.org/watch?v=p74jrq0p522 ).
2.7. Обмеження під час воєнного стану
Довідковаінформація.Обмеження під час воєнного стану:
Вправа. Серед запропонованих обмежень під час воєнного стану виберіть ті, що стосуються вас. Поясніть, яким чином ці обмеження впливають на ваше життя.
2.8. Дії в разі радіоактивного зараження
Довідковаінформація.Що робити в разі загрози радіаційної небезпеки:
– не панікуйте, слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій;
– попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;
– дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації;
– зменшіть проникнення радіації в квартиру чи будинок: щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте;
– підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду;
– перед виходом з приміщення від’єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ та воду.
Вправа. Згідно з рекомендаціями ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я), на кожен кілограм актуальної маси тіла потрібно 40 мл води на день. Визначте, скільки літрів води тобі потрібно запасти, щоб її вистачило на 3 дні.
2.9. Що робити в разі раптового виникнення радіаційної небезпеки
Довідкова інформація. При загрозі раптового виникнення радіаційної небезпеки:
– негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання у 2 рази, цегляного – у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева – у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону – у 40-100 разів;
– не панікуйте, слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій;
– зменшіть можливість проникнення радіації в приміщення – закрийте всі вікна та двері;
– проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом із чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим – по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5 % настоянки на 100 мл молока (консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим – по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб;
– уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку, оскільки вони підлягають евакуації в першу чергу;
– підготуйте і покладіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу;
– перед виходом із будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз, респіратор чи ватно-марлеву пов’язку, верхній одяг, гумові чоботи;
– з прибуттям на нове місця перебування проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно – зніміть верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясіть його і повісьте на перекладину, віником або щіткою видаліть із нього радіоактивний пил та вимийте водою; обробіть відкриті ділянки шкіри водою або розчином типу ІПП-8 (Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники;
– дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
Важливіпорадиприрадіаційномузабрудненні:
– використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.
– не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.
– уникайте тривалого перебування на забрудненій території.
– приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням мийних засобів.
– у разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов’язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання (протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов’язку, зволожену марлеву пов’язку, хустинку); для захисту шкіри – спеціальний захисний одяг типу ЗЗК (загальновійськовий захисний комплект), плащ із капюшоном, накидку, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.
Вправа. Визначте, скільки грамів йодистого калію необхідно придбати, щоб його вистачило на 7 днів для всієї твоєї родини.
Коментарi